Содержание статьи:

Гражданский процессуальный кодекс

Минюст готовит законопроект, разрешающий делить единственное жилье должников

инициатива не забыта и не отвергнута. Как сказано в докладе, Минюстом России разрабатывается проект федерального закона «О внесении изменений в Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации» и Федеральный закон «Об исполнительном производстве». Речь о той самой инициативе. Дело в том, что. Первый регион 14.11.2018 08:41

Как правильно подать ходатайство в суд

голословным, если приложить к нему обоснование необходимости удовлетворения ходатайства. В-третьих, такие документы будут в обязательном порядке зафиксированы в деле.Согласно правилам Гражданского процессуального кодекса, причинами возвращения ходатайства могут быть следующие:документ не подписан;ходатайство подано несоответствующим лицом (либо лицом, не подтвердившим свои полномочия);у. Бизнес UA 07.11.2018 02:03

Член Совета адвокатов Киевской области, управляющий партнер ЮК «Чернобай и партнеры» Олег Чернобай:

об интеллектуальной собственности запрещено нормами Хозяйственного процессуального кодекса. В то же время в судах общей юрисдикции, рассматривающие дела по нормам Гражданского процессуального кодекса, применение упрощенного порядка возможно, что приводит к двойному подходу. Как долго продлится такая ситуация, рассказал член Совета. Газета «Закон и Бизнес» 05.11.2018 10:21

Вступление судебного приказа в законную силу, если должник уклоняется от получения

Данный вопрос информационно-юридический сайт «Я и Закон» задал и нашему постоянному эксперту председателю Киевского районного суда Одесской области Сергею Чванкину. Гражданским процессуальным кодексом Украины предусмотрен специальный порядок вступления судебного приказа в законную силу: через пять дней по истечении срока на. Я и Закон 31.10.2018 16:23

Как днепрянину узнать, родной ли ему отец

ст. 128 Семейного кодекса Украины. Основанием для признания отцовства являются любые сведения, подтверждающие происхождение ребенка от конкретного лица, собранные согласно Гражданскому процессуальному кодексу Украины, но они должны быть надлежащими, допустимыми и достаточными. Иск о признании отцовства может быть предъявлен матерью. Наше місто 31.10.2018 12:12

Как днепрянину узнать родной ли ему отец

ст. 128 Семейного кодекса Украины. Основанием для признания отцовства являются любые сведения, подтверждающие происхождение ребенка от конкретного лица, собранные согласно Гражданскому процессуальному кодексу Украины, но они должны быть надлежащими, допустимыми и достаточными. Иск о признании отцовства может быть предъявлен матерью. Наше місто 25.10.2018 10:17

Какие законопроекты обещали отстаивать в Раде мажоритарщики Киевской области — инфографика

обещание провести все самые необходимые реформы до конца года. Гаврилюк поддержал законопроект «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты», пенсионную и медицинские реформы. В своей предвыборной программе. Слово и Дело 24.10.2018 16:50

Долги Сумского НПО: Апелляционный суд разъяснил нюансы взыскания зарплаты

Однако, в большинстве из них апеллянт не платит судебного сбора. В таком случае, апелляционный суд, в соответствии с требованиями Гражданского процессуального кодекса Украины, оставляет без движения апелляционные жалобы завода и предоставляет ему 10 дней для устранения недостатков. Если СМНВО в. Данкор on-line 19.10.2018 10:07

Верховная Рада приняла новый кодекс о банкротстве

юридических лиц. Книга 4. Восстановление платежеспособности физического лица. Заключительными и переходными положениями внесены изменения в Хозяйственный кодекс, Гражданский кодекс, Хозяйственный процессуальный кодекс, Гражданский процессуальный кодекс, законы Украины «Об ипотеке», «О залоге», «О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их отягощений», «Об. Я и Закон 18.10.2018 11:09

В Воронежской области более 92,8 млн. рублей взыскано с неплательщиков взносов на капитальный ремонт

граждан-неплательщиков, с которых долги по взносам на капремонт на сумму более 11,3 млн. рублей были взысканы принудительно. В соответствии с Гражданским процессуальным кодексом РФ заявления о взыскании задолженности по взносам на капремонт, если она не превышает 500 тыс. рублей, рассматриваются. pr.adcontext.net 15.10.2018 15:49

Как нардепы обещают улучшить дисциплину в Раде

не сдержал: Рада в октябре 2017-го не без помощи кнопкодавов приняла законопроект «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты». К спикеру обратились с заявлением о неперсональном голосовании. Слово и Дело 11.10.2018 13:25

Новый закон об украинском языке.

то ЗУ Об основах государственной языковой политики признают недействительным. Также внесут изменения в КУоАП, Хозяйственный процессуальный кодекс, Уголовный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины и ряд других законов Украины. Закон вступает в силу через два месяца после его опубликования, но. 057.ua — сайт города Харькова 08.10.2018 17:29

Законопроект №8607: анализ законодательной инициативы

кодексов. Законодателю предлагается исправить малую часть тех законодательных описок, которые были допущены при спешном принятии новых редакций процессуальных кодексов: в Гражданском процессуальном кодексе Украины и Хозяйственном процессуальном кодексе Украины предлагается привести к единому виду наименование такого участника процесса как эксперт. Я и Закон 08.10.2018 14:49

Что является злоупотреблением процессуальными правами, пояснил суд

С принятием нового Гражданского процессуального кодекса Украины, появились новые требования к участникам процесса. Одним из таких требований является недопустимость злоупотребления процессуальными правами участниками судебного процесса. Указанные. Газета «Закон и Бизнес» 04.10.2018 11:00

Обещания страны чудес.

граждан и бизнеса, и провалил соответствующее обещание. В прошлом году Сидорович пообещал зарегистрировать законопроекты о внесении изменений в Хозяйственный и Гражданский процессуальные кодексы, а также Кодекс административного судопроизводства. Обещанные инициативы появились в Раде в феврале этого года, сейчас они находятся. Слово и Дело 03.10.2018 12:10

Любимый прием: адвокат пожаловался на поведение судьи

Кошель расценил жалобу на себя как попытку адвоката дать оценку судебным решениям, что, по его мнению, является недопустимым, учитывая установленный Гражданским процессуальным кодексом порядок обжалования подобных решений. Он также опроверг и другие манипуляции представителя ответчика. Подача адвокатом жалоб на меня. Судебно-юридическая газета 01.10.2018 19:31

Потребителям придется платить судебный сбор за подачу иска о защите их прав?

Другие предлагаемые законопроектом изменения, связанные с судебным сбором Судебно-юридическая газета 28.09.2018 12:00

Судья затягивает рассмотрение иска об отмене назначения Барны, — экс-юристка Николаевского аэропорта

моем исковом заявлении я просила суд рассматривать дело в упрощенном порядке, потому что для меня приоритет время. Согласно статьи 187 Гражданского процессуального кодекса Украины, судья должен вынести решение, по какому правилу будет судебное заседание. Но, так, как открытие производства состоялось. НикВести 26.09.2018 03:46

Госпитализация в психиатрическое заведение: нужен ли судебный контроль

Отже, прохання або згода опікуна щодо госпіталізації до психіатричного закладу недієздатної особи його підопічного відповідає інтересам такої особи і за Кодексом та Законом прирівнюється до її прохання або усвідомленої згоди. Судебно-юридическая газета 24.09.2018 17:46

Обзор практики ВС от Ростислава Кравца, опубликованной с 16 июля по 31 августа 2018 года (часть третья)

пункту 1 части первой статьи 186 ГПК Украины в редакции Закона Украины «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты» от 3 октября 2017 года, если адресат решения. Протокол 23.09.2018 13:41

Обнародованы проекты новых ГПК, ХПК и КАС

10.03.2017 10:55

Советом по вопросам судебной реформы разработаны проекты изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс, Гражданский процессуальный кодекс и Кодекс административного судопроизводства. Эти изменения необходимы для работы нового Верховного Суда.

Соответствующие проекты обнародовал Совет по вопросам судебной реформы при Президенте Украины, передает «Закон и Бизнес».

Проекты доступны по ссылкам:

Как отмечают в Совете по вопросам судебной реформы, изменениями устанавливается четкое разграничение юрисдикции судов различных специализаций (административных, хозяйственных и общих), внедрение эффективных механизмов предотвращения злоупотребления процессуальными правами, соблюдение стадийности процесса и разумных сроков судебного разбирательства, расширение и усиление роли альтернативных способов разрешения споров, решения вопроса групповых (или «классовых») исков и другие вопросы, которые позволят уменьшить нагрузку на судебную систему.

Также в рамках внесения изменений процессуального законодательства решается вопрос практического внедрения принципов равенства, гласности, состязательности, а также принципов правовой определенности и окончательности судебных решений, в том числе совершенствование процедуры пересмотра судебных решений по вновь открывшимся обстоятельствам и передачи дела на новое рассмотрение кассационной инстанцией.

Отдельного врегульвання требует вопрос внедрения системы электронного правосудия, что позволит отойти в суде от бумажного оборота, зато обеспечит возможность быстрого получения пользователями необходимой информации и предоставит возможность обмена электронными документами между судьями и аппаратом суда, между судом и пользователями и тому подобное, а также обеспечит надежное и безопасное делопроизводство.

Как ранее сообщал координатор Совета по вопросам судебной реформы Алексей Филатов, проекты изменений процессуального законодательства Совет планирует утвердить на заседании на следующей неделе. Также он не исключает, что ВР может проголосовать изменения в процессуальное законодательство до конца весны.

Оприлюднені проекти нових ЦПК, ГПК та КАС

10.03.2017 10:55

Радою з питань судової реформи розроблені проекти змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства. Ці зміни необхідні для роботи нового Верховного Суду.

Відповідні проекти оприлюднила Рада з питань судової реформи при Президентові України, передає «Закон і Бізнес».

Проекти доступні за посиланнями:

Як зазначають в Раді з питань судової реформи, змінами встановлюється чітке розмежування юрисдикції судів різних спеціалізацій (адміністративних, господарських і загальних), запровадження ефективних механізмів запобігання зловживанню процесуальними правами, дотримання стадійності судового процесу й розумних строків судового розгляду, розширення та посилення ролі альтернативних способів вирішення спорів, вирішення питання групових (або «класових») позовів та інші питання, які дозволять зменшити навантаження на судову систему.

Також в рамках внесення змін до процесуального законодавства вирішується питання практичного впровадження принципів рівності, гласності, змагальності, а також принципів правової визначеності та остаточності судових рішень, в тому числі вдосконалення процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами та передачі справи на новий розгляд касаційною інстанцією.

Окремого врегульвання потребує питання впровадження системи електронного правосуддя, що дозволить відійти в суді від паперового обігу, натомість, забезпечить можливість швидкого отримання користувачами необхідної інформації та надасть можливість обміну електронними документами між суддями та апаратом суду, між судом та користувачами тощо, а також забезпечить надійне та безпечне діловодство.

Як раніше повідомляв координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов, проекти змін до процесуального законодавства Рада планує затвердити на засіданні наступного тижня. Також він не виключає, що ВР може проголосувати зміни до процесуального законодавства і до кінця весни.

Проект нового гпк 2018

О. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ

Проект нового ГПК: актуальні питання

Реформування процесуального законодавства в межах чергового етапу судової реформи означилося розробкою проекту нового Господарського процесуального кодексу України (ГПК). У документі розмежовано повноваження між різними видами юрисдикції, уточнено та розширено категорії справ, підвідомчих господарським судам, а також розширено юрисдикцію господарських судів, яка визначається з урахуванням не лише суб’єктного складу правовідносин, а й змісту спірних правовідносин. Редакція нового ГПК змінює традиційний підхід до видів провадження в господарському судочинстві: крім загального позовного, передбачає спрощене позовне у тих випадках, коли боржник не заперечує проти вимог заявника, та наказне провадження. Крім іншого, вводиться процедура врегулювання спорів за участю судді, розширюється перелік способів судового захисту та засобів доказування (завдяки свідкам та висновкам експертів у галузі права), запроваджуються нові правила забезпечення позову та інші нововведення. Загалом автори документа демонструють підхід до уніфікації процесів у різних видах судочинства.

Суттєвих змін зазнали й інститути доказового права, забезпечення позову та попередніх забезпечувальних заходів. Так, як докази допускатимуться показання свідків та аудіо — і відеозаписи, а нові зміни до Кодексу встановлюють гарантії від незаконного їх застосування. За словами авторів проекту нового ГПК, ці норми є відображенням світової практики і нададуть сторонам та третім особам більше можливостей доведення перед господарським судом тих обставин, на які вони посилаються на підтвердження своїх вимог.

Важливою новелою є й виключення з Кодексу інституту положення про відмову в прийнятті заяви. Існування таких норм надавало суду можливість відмовляти у доступі до суду, позбавляти заявників права на судовий розгляд. Питання ж забезпечення дотримання процесуального закону у разі подання заяви вирішуватимуться за наявності відповідних доказів за допомогою нового інституту залишення заяви без розгляду. Новими для господарського процесу також є стадії попереднього судового засідання, які даватимуть змогу для досудового врегулювання спору та належної підготовки справи до головного судового розгляду. Певні зміни в проекті нового ГПК запроваджуються і в інститутах перегляду судових актів. Зокрема, з урахуванням світового досвіду та положень Цивільного процесуального кодексу України, викладено положення щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень господарського суду, а також більш детально регламентовано положення щодо розгляду господарських спорів за участю іноземних суб’єктів господарювання.

Одним з основних завдань редакції нового ГПК його розробники називають повноцінне забезпечення принципу змагальності сторін. Господарський процес має стати справжнім змаганням зі справедливими правилами. Цей кодекс повинен забезпечити реальну, а не формальну змагальність сторін, за якої суддя має виступати в ролі арбітра, а не слідчого, тоді як кожна зі сторін повинна довести обставини, на які вона посилається. Водночас, згідно з новим кодексом, сторони несуть ризики настання наслідків, пов’язаних з учиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Все це викликало жваве обговорення під час дискусії «Проект Господарського процесуального кодексу: переваги і недоліки» за круглим столом, організованим комітетом з процесуального права Асоціації правників України. «Навряд чи можна говорити про глобальну реформу судового процесу, оскільки не змінюється роль судді», — зазначив заступник голови комітету, радник судової практики ЮБ «Єгоров і партнери» А. Мілютін. – Суддя повинен перестати бути слідчим, який шукає істину, і має віддати права слідчого адвокатам, а справа суду – оцінка доказів і допомога сторонам». Однак, за словами адвоката, сьогодні в Україні ми маємо не змагальний процес, а інквізиційний (розслідування). Тобто суд фактично розслідує обставини справи, натомість адвокат залишається лише спостерігачем, якого суд не бажає слухати. Правник також вважає, що судді взагалі важко буде встановити істину, адже в судовому провадженні йдеться про відтворення певних подій, вивчення того, чи відбулись вони тощо. По суті, нині в господарському процесі слово «істина» просто замінено на поняття «всі обставини справи». Ідеться про те, що відповідно до норм чинного ГПК неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, є однією з підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апеляційною. Разом з тим важко чітко визначити, що ж таке «всі обставини справи» та якою повинна бути глибина їх вивчення, адже обставини справи можна досліджувати вічно – і це суперечить принципу сталості рішення.

На думку юриста, важливо було б дуже ретельно відпрацювати розділ ГПК, який стосується доказів, порядку та строків їх надання. Зокрема, мали б бути норми, що визначали б, яка зі сторін у певних ситуаціях нестиме основний тягар доказування.

А. Ткаченко, юрист ЮК «Пронін та партнери», зазначає: «У новому ГПК слід було запровадити таке нормативне визначення принципу змагальності, за яким господарський суд буде зберігати незалежність, об’єктивність і неупередженість, здійснюватиме правосуддя в судовому процесі, сприятиме особам, які беруть участь у справі, у врегулюванні спору шляхом досягнення угоди й реалізації ними прав, передбачених кодексом».

Утім, учасники дискусії все ж визнали кроком уперед більшу деталізацію принципу змагальності сторін у ст.14 ГПК, а також назвали прогресивною ст.72 «Обов’язок доказування і подання доказів». Остання, зокрема, прямо забороняє суду збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За словами юрисконсульта KPMG Ukraine А. Рибака-Сікорського, позитивною є й норма, яка дозволяє суду залишити позовну заяву без руху (на строк до п’яти днів), тоді як раніше заява з помилками просто поверталася адресатові. А доцент кафедри адміністративного та господарського права ОНУ ім. І. Мечникова, кандидат юридичних наук Т. Степанова відзначила наявність певних позитивних новел у редакції нового ГПК. Зокрема, процесуальні основи для введення єдиної системи електронного провадження суду, за якої позовну заяву можна буде подавати й в електронній формі, що спростить звернення до суду, а також вирішення питання про укладання мирової угоди на стадії апеляції та касації шляхом визнання нечинним рішення суду нижчої інстанції, закріплення принципу пропорційності та арбітрування.

Цікавим у проекті є і введення інституту врегулювання спору суддею, який за заявою сторін може виступати медіатором та сприяти мирному врегулюванню спору сторонами шляхом проведення закритих (за ініціативою судді) та/або спільних нарад. Також серед важливих змін юристи називають уведення в господарський процесс можливості спрощеного провадження для справ із ціною позову до 1 тис. мінімальних зарплат або будь-яких інших – за згодою сторін.

Однак деякі новації кодексу оцінюються досить критично. Зокрема, експерти звертають увагу на ч. 2 ст. 78 нової редакції кодексу, відповідно до якої всі докази має бути подано разом з позовною заявою (крім випадків, коли сторона доведе, що зробила все, аби отримати докази раніше, але не змогла цього досягти). Але ж, згідно з редакцією нового ГПК, у господарському процесі вводиться обов’язкове підготовче засідання, яке проводитиметься не пізніше 30 днів після відкриття провадження. Певна недосконалість такої конструкції викликає питання у правників: навіщо 30 днів на відкриття провадження й 60 – загального підготовчого провадження, якщо всі докази треба подавати з позовом?

А ось завідувач кафедри господарського права і процессу НУ «ОЮА», член-кореспондент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор О. Подцерковний відзначає: «У новому кодексі мало б бути вирішено питання загальної моделі та специфіки господарського процесу, потреби у новітніх інститутах». Також, на його думку, у документі реалізовано методологічно хибний підхід до надмірного регулювання процесуальної діяльності та обмеження самостійності суду у визначенні порядку слухання справи. Це несе загрозу використання приписів закону для зловживання процесуальними правами, зволікання процесу та спотворення його завдань.

Науковець звертає увагу на новели кодексу, які в багатьох випадках ґрунтуються на певних ідеальних моделях та умовних стандартах судочинства без прорахунку всього розмаїття правових ситуацій. Крім того, розробники документа не врахували негативних наслідків запровадження в попередні роки окремих процесуальних реформ у суміжних видах судочинства. Наприклад, це стосується наказного провадження, ефективність якого в цивільному процесі є низькою. На думку О. Подцерковного, проект нового ГПК також зберіг окремі архаїзми на кшталт вимог до господарського суду встановити «об’єктивну істину» у справі, що суперечить західному досвіду та реальним повноваженням суду в процесі доказування.

Запекле обговорення в юридичній спільноті викликало й запровадження відповідальності за зловживання процесуальними правами. Юрист практики вирішення спорів АО «Василь Кісіль і партнери» Т. Гаврилюк звернула увагу на ст.41 кодексу, яка визначає дії, що можуть кваліфікуватись як зловживання. Серед них, зокрема, подання скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання щодо вирішення питання, яке вже вирішено судом. За цього, зазначила експерт, ст. 132 ГПК надає суду можливість штрафувати порушників за зловживання процесуальними правами на суму від 5 до 50 мінімальних зарплат (від 7250 до 72500 грн) або до 100 «мінімалок», якщо йдеться про повторне порушення. Санкція може стосуватись як фігуранта справи, так і його представника. На думку деяких учасників дискусії, після таких змін володарі мантій отримають можливість суб’єктивно оцінювати ознаки зловживання сторонами своїми правами, зокрема, для встановлення безпідставності позову. Це може призвести до обмеження доступу до суду, оскільки категорію «безпідставність» не визначено у законі. Тож, навіть коли заява подана зовсім не з метою зловживання, а, скажімо так, недостатньо (на думку законників) обґрунтована, суд може визнати її безпідставною й оштрафувати позивача та його представника. І залишається лише гадати, на що перетвориться втілення відповідної ідеї у життя.

А. Кіян, старший юрист ЮФ «Лавринович і Партнери» наголошує: «У господарському процесі варто закріпити певні стадії розгляду спору, де передбачити для сторін обов’язок надати суду всі наявні в них докази. Також необхідно було б розширити перелік засобів доказування, що дало б можливість більш ефективно здійснювати доказування в окремих категоріях справ. Лише після цього має відбуватись повноцінний судовий розгляд». Крім того, на думку експерта, у проекті нового ГПК варто було б закріпити норму, за якою суду прямо заборонялося би приймати докази поза визначеною процедурою. Це сприяло б ефективному вирішенню спору, забезпечило б уникнення так званих «судових пасток» (коли сторона не має можливості належним чином відреагувати на раптово розкриті докази), та допомогло суду правильно оцінити факти під час вирішення спору по суті.

А ось на думку судді Господарського суду Одеської області О. Цисельського, редакція нового ГПК має ще й певні прогалини, зокрема, він не вирішує всіх питань, які виникають при відводі судді. Кодекс містить численні суперечливі положення, як-от: можливість оскарження дій судового розпорядника, покладення на представника матеріальної відповідальності за зловживання процесуальними правами тощо.

У свою чергу А. Будурова, доцент кафедри господарського права і процесу Національного університету «Одеська юридична академія», кандидат юридичних наук, вважає, що більшість із запропонованих процедур, інститутів та механізмів мають уводитись обережно, виважено, аби господарський процес після всіх реформаторських зусиль зміг виконувати свою основну функцію – бути ефективним, простим та оперативним інструментом вирішення економічних конфліктів. З нею погоджується Т. Гладишева з Одеського апеляційного господарського суду, яка зауважує, що реформування господарського процесу мало б відбуватися за участю суддів, адже лише за умови такого кваліфікованого контролю частину пропонованих новел можна було б впровадити в господарський процес без шкоди для його ефективності. Натомість, за її словами, «маємо новий ГПК, який через нечіткі формулювання зводить нанівець спроби позитивних зрушень».

Під час обговорення проекту нового Кодексу зверталася увага й на недосконалість положень щодо альтернативних форм урегулювання господарських спорів. Так, документ залишився без деталізованих положень стосовно досудового претензійного порядку розгляду спорів. За межами юрисдикції господарських судів залишилися спори щодо захисту економічної конкуренції, справи про заперечування та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, які по суті є господарськими. Натомість уведено процедуру врегулювання спору за участю судді після підготовчого провадження. Утім, і її прописано таким чином, що це може використовуватися для зволікання розгляду справи. Вбачається, що Кодекс мало б бути доповнено в цій частині нормою про можливість застосування до сторін матеріальних або процесуальних заходів відповідальності, що стимулювало б їх до належної поведінки.

Проект нового гпк 2018

Розділи сайту

Новели процесульного законодавства: що очікувати від нового ГПК?

Асоціація правників України 27 жовтня організувала та провела наймасштабніший захід у сфері корпоративного управління — XI Щорічний форум з корпоративного права. Учасниками форуму були державні діячі, науковці, громадські діячі, судді та провідні юристи України.

Одна зі спікерів сесії, присвяченої спорам у сфері корпоративного права, Ганна Вронська, громадський діяч, переможець конкурсу на посаду судді Верховного Суду, проаналізувала нові положення господарського процесуального законодавства та надала свої детальні коментарі щодо найцікавіших положень.

«Демократичне суспільство та правова держава мають потребу в ефективній і незалежній судовій владі. Недієва та малоефективна судова влада є найбільшою загрозою для існування правової держави, забезпечення конституційних прав та свобод людини і громадянина, інтересів громадянського суспільства.

Для ефективної реалізації права на справедливий суд в Україні потрібні, крім інституційних змін, зміни процесуального законодавства. Президентом як невідкладний був внесений до Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» (законопроект №6232 від 23.03.2017 року). Законопроект був прийнятий Верховною Радою України, підписаний Головою Верховної Ради та переданий на підпис Президенту.

Слід зазначити, що першочерговою зміною, яка знайшла відображення в усіх процесуальних кодексах, є впровадження ефективного захисту прав особи, яка звертається до суду, як превалюючого завдання судочинства. Так, зокрема, стаття 2 ГПК передбачає, що:

1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Це означає, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватися, у першу чергу, основним завданням судочинства. І таким основним завданням є саме ефективний захист прав та інтересів особи. На цьому ж принципі базується і право суду застосувати на вимогу особи, яка звернулася до суду, спосіб захисту її права, який не передбачений законом або договором, якщо передбачені законом або договором способи не забезпечують ефективного захисту такого права.

Для реалізації ефективного захисту прав та інтересів особи як основного завдання судочинства суду надаються ряд дискреційних повноважень при вирішенні процесуальних питань. Законопроект передбачає низку змін, спрямованих на забезпечення таких засад судочинства як змагальність, диспозитивність та пропорційність.

На прикладі проекту ГПК можна побачити, що змагальність, диспозитивність та пропорційність віднесені до основних засад (принципів) господарського судочинства.

Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства

3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

…5) змагальність сторін

Змагальність сторін. У запропонованому проекті ГПК переважна більшість процесуальних повноважень суду переглянута, виходячи з принципу виконання судом у цивільному та господарському процесах виключно ролі арбітра і ніколи — слідчого. Докази, включаючи висновки експертів, подаються сторонами; суд витребовує докази і призначає експертизу лише у визначених законом випадках.

Так, відповідна стаття 5 проекту ГПК передбачає, що:

Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз’яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов’язків.

Крім упорядкування і доопрацювання норм, що стосуються способів захисту, проект ГПК доповнено новелами, які, зокрема, передбачають проведення експертизи не тільки на підставі ухвали суду, а й на замовлення учасників справи.

Так, стаття 102 ГПК передбачає, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Новелою ГПК також є інститут експертів з питань права. Стаття 71 проекту ГПК передбачає, що як експерт з питань права може залучатись особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом. При цьому висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду.

Варто звернути увагу, що правила господарського процесу доповнено нормами, які дозволяють використовувати показання свідків як субсидіарне джерело доказів.

Стаття 88 проекту ГПК передбачає, що показання свідка — це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Важливо зазначити, що проект ГПК вводить таке поняття як «електронні докази» (стаття 97), визначає порядок їх надання та дослідження тощо.

Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Проектом ГПК передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Однак паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Водночас, передбачене проектом ГПК розширення способів судового захисту має збалансовувати «система стримань та противаг», яка створюється за допомогою норм, що передбачають відповідальність за зловживання процесуальними правами, такими як подання завідомо безпідставного позову, необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог, базпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи, маніпуляція автоматизованим розподілом справ (подання декількох позовів), умисне неповідомлення осіб, які мають бути залучені до справи.

У випадку зловживання процесуальними правами суд може застосувати до учасників такі заходи: залишення заяви без розгляду, забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, окрема ухвала, ШТРАФ та деякі інші.

Слід звернути особливу увагу, що проект ГПК прямо передбачає, що не тільки суд, але й учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Це незвично. Але концептуально це дуже прогресивна норма. Певний час ми звикли, що під час представництва у суді саме інтереси клієнта повинні домінувати. Проект ГПК це змінює.

Як приклад можна зазначити: якщо у Сполучених Штатах Америки «обов’язок перед судом» підпорядковується «обов’язку перед клієнтом», то у Великобританії — the Duty to the Court prevails over the duty to the Client. Тобто обов’язок адвоката/юриста діяти доброчесно перед судом стоїть вище за обов’язок перед клієнтом. Такої ж практики дотримуються в Австралії та Новій Зеландії.

З цього приводу доцільно навести цитату з відомого рішення Rondel v. Worsley (Великобританія).

[The advocate] has a duty to the court which is paramount. It is a mistake to suppose that he is the mouthpiece of his client to say what he wants, or his tool to do what he directs. He is none of these things. He owes allegiance to a higher cause. It is the cause of truth and justice.

Тож, залишається тільки сподіватися, що з часом учасники господарського процесу будуть більш відповідально ставитися до здійснення своїх процесуальних прав та не використовуватимуть їх на шкоду принципу поваги до суду. Адже повага до суду та довіра до суду — це, безперечно, взаємопов’язані поняття. І лише той суд, до якого у суспільства буде і довіра, і повага, зможе бути справді незалежним. А ми всі знаємо, що лише незалежний суд є гарантією справедливого та неупередженого вирішення спорів».