Кодекс Украины об административных нарушениях
Статья 234-2. Органы доходов и сборов

Органы доходов и сборов рассматривают дела об административных правонарушениях, связанных с нарушением порядка приема наличных для последующего ее перевода (статья 163-13), нарушением порядка проведения наличных расчетов и расчетов с использованием электронных платежных средств за товары (услуги) (статья 163- 15), уклонением от представления декларации о доходах (статья 164-1), нарушением законодательства о сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (статья 165-1), нарушением порядка прекращения юридически лица (части третья — шестая статьи 166-6), препятствием уполномоченным лицам органов доходов и сборов в проведении проверок (статья 188-23).

От имени органов доходов и сборов рассматривать дела об административных правонарушениях и налагать административные взыскания вправе руководители органов доходов и сборов и их заместители, уполномоченные ими должностные (служебные) лица.

Кодекс Украины об административных нарушениях
Статья 234-3. Национальный банк Украины

Национальный банк Украины рассматривает дела об административных правонарушениях, связанных с нарушением порядка осуществления операций с электронными деньгами (статья 163-14), нарушением банковского законодательства, нормативно-правовых актов Национального банка Украины или осуществлением рисковых операций, угрожающих интересам вкладчиков или других кредиторов банка (статья 166-5), нарушением порядка прекращения юридического лица (части третья, четвертая статьи 166-6), нарушением законов Украины и нормативно-правовых актов Национального банка Украины по осуществлению надзора (оверсайта) платежных систем (статья 166-20) (80731-10).

От имени Национального банка Украины рассматривать дела об административных правонарушениях и налагать административные взыскания вправе Председатель Национального банка Украины и его заместители, руководители территориальных управлений Национального банка Украины и их заместители, уполномоченные правлением Национального банка Украины руководители структурных подразделений Национального банка Украины и их заместители, обеспечивают выполнение функций Национального банка Украины по надзору (оверсайта), контроля.

Штраф за превышение предельной суммы наличных расчетов начинается от 1700 грн. (ст. 163 (15) КоАП). Применяется ли в данном случае ст. 38 КоАП, согласно которой адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення?

Автор: Ігор Шевчук, адвокат

Видання в якому опубліковано: Газета «Бухгалтерія» №44 (1239) від 31.10.2016

Дата підготовки матеріалу: 2016-11-21

Згідно зі ст.33 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України.

Відповідно до ст.38 КУпАП «Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).».

Аналізуючи зміст вищенаведеної статті КУпАП, можна дійти висновку, що її положення жодним чином не обмежуються у застосуванні до різновидів адміністративних правопорушень, передбачених КУпАП, як і немає винятків, коли дана норма не застосовується взагалі. Відмінності є лише у способі застосування цієї статті до окремих видів адміністративних правопорушень, які можуть відрізнятись як за підвідомчістю (суд або уповноважений орган), так і за тривалістю дії самого правопорушення (разове[1] або триваюче1).

Підводячи проміжний підсумок, можна дійти висновку, що ст.38 КУпАП застосовується до адміністративних правопорушень за ст.163 15 КУпАП. За загальним правилом у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП після спливу зазначених у ст.38 КУпАП строків не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю. Тобто зазначений строк ніким продовжено бути не може, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення будуть неправомірними.

Для повноти відповіді варто проаналізувати й спосіб застосування ст.38 КУпАП до правопорушень, вчинених за статтею 163 15 КУпАП.

Відповідно до ст.234 2 КУпАП органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов*язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163 15 ). Оформлення та фіксація правопорушення за ст.163 15 КУпАП здійснюється у відповідності до Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МФУ від 02.07.2016 № 566, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за №1046/29176 (далі — Інструкція).

Відповідно до п.3 розділу 2 Інструкції, посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення. Протокол є тим документом, за допомогою якого здійснюється фіксація адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 розділу 2 Інструкції, від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник (заступник керівника згідно з розподілом обов*язків) відповідного органу доходів і зборів.

Відповідно до п.6 розділу 3 Інструкції встановлено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу доходів і зборів виносить одну з таких постанов:

— Постанова про накладення адміністративного стягнення;

— Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, для застосування ст.38 КУпАП до разового [2] правопорушення, вчиненого за статтею 163 15 КУпАП, потрібно, аби між моментом вчинення відповідного адміністративного правопорушення та моментом винесення відповідної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, сплинув строк, передбачений ст.38 КУпАП.

Для застосування ст.38 КУпАП до триваючого 2 правопорушення, вчиненого за статтею 163 15 КУпАП, потрібно, аби між моментом складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення та моментом винесення відповідної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, сплинув строк, передбачений ст.38 КУпАП.

Для того, аби кваліфікувати порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) як разове, або триваюче, потрібно виходити з того, що триваючими визнаються ті правопорушення, які, почавшись з якої-небудь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безупинно шляхом невиконання обов*язку, встановленого законом. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов*язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Порушення порядку проведення розрахунків є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку.

Висновок: Так, ст.38 КУпАП застосовується до правопорушень, вчинених за ст. 163 15 КУпАП. В залежності від тривалості правопорушення змінюється порядок обчислення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Ігор Шевчук, адвокат

Кодекс України про адміністративні правопорушення №8073-X від 07.12.1984 в редакції від 07.07.2016 року;

«З оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», затверджена Наказом Міністерства фінансів України №566 від 02.07.2016 в редакції від 19.08.2016 року.

[1] Лист Міністерства Юстиції України від 17.07.2007 р. №22-14-493 «Щодо роз*яснень норм адміністративного законодавства України»;

[2] Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови в справах про адміністративні правопорушення».

Маєте коментар? Напишіть мені!

Відповідь : Відповідно до ст.51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не вс.

Нормативна база: 1) Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» № 80731-10 редакцiя вiд 15.03.2011. 2) Закон України «Про охорону атмосферного повітря» № 2707-XII редакцiя вiд 16.1.

Ігор Шевчук, юрист Нормативна база: КЗпПУ «Кодекс законів про працю України» від 10.12.1971; ПКУ «Податковий кодекс України.

Стаття 234-2. Органи доходів і зборів

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП)

  • перевірено сьогодні
  • кодекс від 28.08.2018
  • вступив у чинність 06.03.1996

Ст. 234-2 КУпАП в останній чинній редакції від 1 січня 2018 року.

Нові не набрали чинності редакції статті відсутні.

Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАПП) (статті 213 — 330)

Розділ III. Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Глава 17. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення

Стаття 234-2. Органи доходів і зборів

Органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя — шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23).

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства (станом на 01.10.2014 р.)

— відсутність податкового обліку;

— порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України

— неподання або несвоєчаснеподання громадянами декларацій продоходи,

— включення до декларацій перекручених даних,

— не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку

— порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,

— неподання, несвоєчасне подання,

— подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску назагальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або

— подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,

— порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України